- дикорослий
- -а, -е.Який росте дико, без догляду; некультивований.
Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.
Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.
дикорослий — (про рослини), дикий, некультивований … Словник синонімів української мови
дикорослий — прикметник … Орфографічний словник української мови
дикоростучий — а, е. Те саме, що дикорослий … Український тлумачний словник
садовий — а, е. 1) Прикм. до сад. || Який займається роботою в саду. || Признач. для робіт у саду, для його догляду. || Признач. для саду, який міститься в саду, розташований у ньому чи навколо нього. Садовий вар. 2) Якого вирощують у саду; культивований;… … Український тлумачний словник
чорниця — і, ж. бот. Дрібний ягідний дикорослий чагарник родини брусничних з чорними їстівними ягодами … Український тлумачний словник
алісум — (рід трав янистих рослин родини хрестоцвітих); бурачок (дикорослий) … Словник синонімів української мови
дикий — I (про тварин, які живуть на волі), неприручений; здичавілий, здичілий (про свійських тварин) Пор. бездомний II ▶ див. відлюдкуватий, глухий I, 3), дикорослий, неймовірний I … Словник синонімів української мови
сіяний — 1 дієприкметник від: сіяти сіяний 2 прикметник не дикорослий; просіяний … Орфографічний словник української мови